Батькам

Права та обов’язки батьків

Зміст роботи школи з батьками учнів повинен ґрунтуватися на їх правах і обов'язках, визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:

          1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

·       вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

·       приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

·       обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

·       звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

·       захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

·       забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

·       постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

·       поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

·       виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

Що необхідно контролювати батькам при виконанні дитиною домашнього завдання:

― ставлення учня до виконання домашніх завдань як головного його обов’язку, такого ж, як у батьків робота: "Сьогодні ми на виробництві справилися з дуже складним завданням, а як пройшов твій шкільний день?”;

― дотримання учнем режиму дня ("Чому ти сьогодні пізніше починаєш виконувати домашнє завдання?”);

― акуратність утримання робочого місця, користування підручниками і зошитами, наявність розкладу, пам’ятки учня, дотримання режиму дня та ін. ("Потрібно навести порядок на столі. Чому розкидані підручники?”);

― готовність учня до виконання завдання: чи записано у нього, що задано, чи знає як виконувати завдання, в чому його суть, чого він повинен навчитися ("Покажи, чи детально записано у тебе, як виконувати завдання?”);

― чи правильно організована домашня робота; чи виконуються завдання, задані в цей же день, чи тільки ті, що потрібні на завтра; з чого починається виконання, із складних робіт чи легких, з практичних чи теоретичних й т. ін. ("Постарайся виконати задане сьогодні, поки добре пам’ятаєш, що й як потрібно робити”);

-   спостереження за характером поведінки учня в процесі роботи, наприклад, учень неуважний, сидить і дивиться на одну точку ("якщо втомився — припини роботу на 5 хвилин і відпочинь, облиш сторонні думки”).

ЧАС НА ВИКОНАННЯ

ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

У 1-му класі домашні завдання не задаються!

 Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували:

у 2 класі - 45 хв;

у 3 класі - 1 год 10 хв;

у 4 класі - 1 год 30 хв;

у 5-6 класах - 2,5 год;

у 7-9 класах - 3 год;

у 10-12 класах - 4 год.

У 2-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні.

 Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

Азбука виховання

Поради батькам

> Інколи діти сприймають всі шкільні неприємності дуже близько до серця. Постійно вчіть їх розрізняти, що важливе, а що не дуже.

> Всі знають, що читати лежачи погано, від цього псується зір. В крайньому випадку дозвольте дітям читати, сидячи в ліжку.

> Чи знаєте ви про режим Сухомлинського? Вдень і ввечері уроків не робити, а вставати в п'ять годин і займатися зранку. Деяким дітям це дуже подобається.

> Уважно стежте: чи не надаєте ви уваги і ласки одній дитині більше, ніж іншій. Діти украй педантичні в питаннях справедливості.

> Пам'ятайте, в маленьких дітей ще не розвинене почуття гумору. Ви пожартували, а дитя образилося. Ось випадок, коли не варто експериментувати. Почуття гумору прийде з часом.

> Діти пробують палити в 10-11 років. Це кращий час бесіди про шкоду тютюну. Покажіть синові, як ви засмучені. Не загрожуйте покаранням - цим ви зробите куріння привабливим героїчним вчинком. Розкажіть, як вмирають люди від раку легень.

> Пригадайте, чи давно ви чули дитячий сміх у вашому будинку? Чим частіше сміються діти, тим краще йде виховання.

> У людському житті є два піки ведення щоденників: 15 і 32 роки. Поважайте підлітка, який веде щоденник. Якщо ви увійшли до кімнати і бачите, що дочка або син щось пише, залиште дитину, ні про що не запитуйте.

> Щоб підліток не палив, поклопочіться про його спортивні заняття. Чи є у нього футбольний м'яч, велосипед, тенісна ракетка? Підлітки-спортсмени зазвичай не палять.

> Умійте, подумавши, відмовитися від будь-якої поради, у тому числі і від порад "Батьківської газети".

Ми не господарі життя своїх дітей. Ми не можемо знати їх долі. Ми не до кінця знаємо, що добре, а що погано для їх майбутнього. Тому будемо обережними у всіх вирішеннях, які можуть вплинути на шлях дитини.

10 заповідей для батьків

1. Не чекай, що твоє дитя буде таким, як ти, або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою!

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той - третьому, і це необоротний закон вдячності.

3. Не зганяй на дитяті свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш…

4. Не відносься до його проблем звисока. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для свого дитяти. Муч, якщо можеш, - але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все!

8. Дитя - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких зростатиме не "наш", "свій" малюк, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку те, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, неуспішною, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитя - це свято, яке поки що з тобою.

Азбука для батьків

А – азбуку виховання повинні знати всі батьки.
Б – будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.
В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.
Г – говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д – дайте можливість дитині виявити самостійність.
Є – єдність між педагогами і членами сім`ї – запорука успішного виховання.
Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.
З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.
 І – ігри – запорука здорового фізичного розвитку дитини.
 К – корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.
Л – любов до рідного краю виховуйте з дитинства.
М – мама і мир - найдорожче для дітей.
Н – не говоріть дітям неправду.
О – одяг має бути охайним.
П – прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.
Р – розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.
С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т – трудитися навчайте з раннього віку.
У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.
Ф – фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.
Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.
Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.
Ч – частіше бувайте з дитиною на природі.
Ш – шум – ворог здоров`я дитини.
Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках.
Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі.

Декілька способів,

як не братися за ремінь

Згідно досліджень Академії медичних наук, в кожній четвертій повній сім'ї середнього класу хоч би раз на день, але тьопають дітей. І кожна третя мама потім мучиться розкаяннями совісті: «Ну навіщо я це зробила?!»

Всі мами і татусі знають, як дратує, коли діти не слухаються. Велика частина батьків або хочуть зразу вдарити свого малюка, або піддаються цій спокусі.

Важливе дослідження, проведене в 2002 р., показало, як ремінь впливає на дітей. Психолог Елізабет Томпсон Гершов з Колумбійського університетського національного центру для дітей в Поверті проаналізувала досвід 62-літної практики і виявила, що чим більше дитину били, тим більше вона була схильною до дитячої агресивності і такої антисоціальної поведінки, як брехня, зрада і знущання із слабких. Діти, яких били, важче сприймають різницю між хорошим і поганим і швидше починають шкодити за спиною своїх батьків. Одна з мам, промовців за ремінь, заявила: «Мій син поводиться добре, коли я його б'ю, але я не знаю, чи робить він це із страху або  насправді навчився відрізняти погане від доброго»

То де ж альтернатива? Ми приводимо декілька стратегій, які будуються на тому, що дитя заслуговує на пошану, навіть якщо поводиться не дуже добре.

1. Будьте строгі і добрі

Дитині простіше сприймати, що ви говорите, якщо у вас спокійний тон.

2. Пауза

Немає нічого поганого в тому, щоб сказати: «Я дуже зла, щоб вирішувати це зараз. Давай обговоримо це пізніше».

3. Вчіть своїх дітей

Замість того, щоб карати за неслухняність, подумайте, як навчити їх слухатися. «Мені не подобається, що ти залишаєш свій скейт в коридорі. Наступного разу, будь ласка, віднось його відразу на балкон. Як мені допомогти тобі запам'ятати це?»

4. Будьте позитивні

Замість того, щоб говорити: «Скільки разів мені повторювати, щоб ти почистив зуби?» Говоріть: «Почисти зуби, а коли закінчиш – скажи мені про це».

5. Пояснюйте, а не загрожуйте

Даючи дитині короткі пояснення, чому вона повинна зробити те чи інше, ви даєте їй підставу для хорошої поведінки.

6. Прагніть не злитися

Замість того, щоб концентруватися на поганій поведінці свого маляти, розглядайте конфлікти як можливість направити думки дитини в правильне русло.

7. Давайте стимул

Спонукайте дітей співпрацювати за допомогою таких фраз, як: «Пора. Давай, ти з'їдеш з гори ще разок, і ми побіжимо додому. Я хочу ще встигнути спекти пиріжки».

8. Будьте гнучкі

Якщо ваш малюк запитує: «Можна я додивлюся мультик, а потім ми підемо гуляти?», будьте розумні. Якщо у вас є трішки часу, поступіться. Це прекрасний спосіб навчити дитину дипломатії.

9. Не порівнюйте сили

Немає нічого такого, що так закріпачує і такого малопродуктивного, ніж з'ясування стосунків зі своїм чадом.

Дитинство без насильства!

На жаль,  тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження.

Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом!

  

     Подавайте дітям приклад хорошої поведінки!

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

     Змінюйте оточення, а не дитину!

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

     Висловлюйте свої бажання позитивно!

Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

     Висувайте реальні вимоги!

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

     Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням!

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

     Обирайте виховання без побиття та крику!

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

     Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір!

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

     Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина!

Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах неповнолітніх чи соціальну службу, або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію.

Двієчник? Не проблема!

Розвиньте у дитині творчі навики

Помилка батьків у вихованні дитини, що не вирізняється особливими успіхами, у тому, що вони бажають уписати її в ті стандарти, які відповідають їхнім уявленням про хорошого учня. Тим часом у кожної дитини є перспективи, і її здібності до навчання часто вирішального значення не мають.

Згідно зі статистикою, двієчники домагаються в житті більшого, ніж відмінники. Багато з тих, хто вчився в школі і вузі на «відмінно», важко пристосовуються до життя. Вони погано переносять будь-які зміни, намагаються не відхилятися від загальноприйнятих норм і правил. А успіх вимагає креативного та творчого підходу до справи, для досягнення його необхідно вміти ризикувати. Двієчники ставляться до проблем життя легко, так само, як і до навчання. Їм легше пристосовуватися, вони легко спілкуються, менш критичні до себе і до оточення. Вічне прагнення до ідеалу відмінників, бажання бути завжди і в усьому першими часто приносять їм складнощі в дитинстві і в подальшому дорослому житті.

У списку геніальних двієчників дуже багато відомих людей, успішних бізнесменів. Причина в тому, що двієчники досягають успіхів у житті тому, що у багатьох дітей рівень інтелекту невисокий, але у них високий рівень творчого мислення. Вони майже завжди погано навчаються у школі, насилу пристосовуються до шкільних вимог і не мають інтересу до шкільних предметів. Але їх приваблює щось одне, в чому їм немає рівних. Саме в цьому вчорашній двієчник і досягає успіхів.

Звичайно, те, що багато двієчників досягає великих успіхів у житті, не свідчить про те, що всі діти повинні погано вчитися і батькам треба махнути рукою на освіту своєї дитини. Просто перестаньте лаяти, а тим більше карати фізично її за погані оцінки і полюбіть свою дитину разом із її двійками. Завжди розмовляйте з дитиною в доброзичливому тоні, допомагайте робити уроки. Але не забивайте весь її час вирішенням домашніх завдань і не робіть уроки за неї. Усіляко намагайтеся підвищити самооцінку дитини, для цього хваліть її за невеликі успіхи і ніколи не порівнюйте з іншими учнями, які досягають успіхів у навчанні.

Батьки не повинні робити трагедію з того, що дитина отримала чергову двійку. Навчіться контролювати свої емоції і замість того, щоб сказати: «Ну, от знову! Ну чому ж ти в мене такий дурний!», спокійно запитайте: «Як же так вийшло? Ти ж у мене такий розумний!» Це допоможе підвищити дитячу самооцінку і дати зрозуміти, що ви у всьому дитя підтримуєте. Не можна жаліти дитину, втішати і просити не турбуватися. Не кажіть йому: «Ну, подумаєш, дурниця яка, виправишся іншим разом». Такі слова гасять його енергію і позбавляють стимулу до досягнення успіхів. Головне у вихованні – не відбити у дитини прагнення до творчості, бажання самореалізуватися.

А двійки – це зовсім не трагедія. Адже без них було б просто нудно вчитися.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДУ

ТА НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

( поради батькам )

У дев’яти випадках із десяти суїцидальна спроба – це не бажання вкоротити собі віку, а крик про допомогу.

Г.Отто

Сім’я була, є і буде завжди найважливішим середовищем формування особистості і головним інструментом, який відповідає не лише за соціальне відтворення населення, а й за відтворення певного стилю життя. Саме в сім’ї дитина проводить більшу частину свого часу, тому атмосфера в домі, моральний, культурний і освітній рівень батьків важливі для виховання дитини.

Пропонуємо вам загальні стратегії, що пропагують позитивну поведінку та подолання труднощів і проблем у стосунках із дітьми:

§  Якщо можете, ігноруйте негативну поведінку дитини та концентруйте увагу на позитивних рисах.

§  Мотивуйте позитивну поведінку нагородами.

§  Критикуйте поведінку, а не людину (Наприклад: «Битися не можна, тому що …», а не « Ти поганий, тому що ти б’єшся").

§  Створюйте умови для навчання («Ти розбив чашку. Будь ласка, не неси наступного разу стільки чашок, адже ти бачиш, що їх легко розбити»).

§  Уникайте конфліктних ситуацій.

§  Чітко наголошуйте, що ви очікуєте від поведінки дитини, та що станеться, якщо вона щось зробить не так (Не кажіть «Не роби безладу», а поясніть, що саме ви називаєте безладом).

§  Використовуйте позитивне мовлення (Замість «Не став туди чашку», скажіть «Постав чашку  на стіл, а не на тумбочку». Таке спілкування дозволяє дитині взаємодіяти у позитивному середовищі, що підвищує її самооцінку).

§  Будьте справедливими і давайте дітям розповідати свої історії.

§  Вмотивовуйте позитивну поведінку дітей позитивними словами (Помічайте речі, які діти виконують добре).

§  Наблизьте дитину до себе, виведіть її з небезпечної ситуації (наприклад, якщо виникла бійка, запропонуйте дитині піти разом з вами, а не відсилайте її за чимось з метою вивести, ізолювати…).

§  Не перебільшуйте з покараннями (Запитайте себе (тільки чесно!): якби ви були дитиною, чи здалося б вам таке покарання справедливим?).

§  Виходьте зі складних ситуацій із гумором (Зауважте: жарти не мають доходити до висміювання або приниження дитини).

§  Вибачайтеся (Якщо ви помилилися, то поясніть дитині, чому ви повелися саме так. Це показує дитині, що помилятися – нормально, що на помилках потрібно вчитися).

§  Слухайте дитину та співчувайте її почуттям і думкам, які дитина висловлює, навіть якщо не згодні з ними.

§  Пам’ятайте основний принцип, що допомагає зрозуміти себе й інших, - це увага до людини.

НЕБЕЗПЕКА ІНТЕРНЕТНОГО ПРОСТОРУ

ДЛЯ ДИТИНИ

Обережно, кібер-злочинці!

   Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:

    Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідають, що їдуть із країни і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.

    Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.

    Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на все, щоб похвали не припинялися.

    Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.

   Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад - виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках - і правоохоронним органам.

Чи потрібен мобільний телефон    дитині шкільного віку?

Проблема покупки мобільного телефону для дитини

 шкільного віку стає все більш актуальною для батьків.

Великим плюсам протистоять, здавалося б, такі ж великі мінуси, а враховуючи те, що достаток у багатьох українських сімя’х не дозволяє просто взяти і «викинути» гроші на ще одну мобілку, батьки серйозно замислюються над необхідністю такої покупки. Тож давайте розберемося, чи варто купувати дитині мобільний телефон.

Мобільні телефони купуються хоч і дітям, але в першу чергу для батьків. Якщо ви знатимете, що у вашої дитини є телефон  і вона зможе зателефонувати вам  у разі потреби, ви будете почуватися спокійніше. Ви також можете навчити дитину всім необхідним номерам (міліція, швидка допомога тощо) і бути впевненими, що малюк зможе звернутися за допомогою, якщо йому загрожує небезпека.

Що ж стосується фінансового боку проблеми – так, покупка мобільного телефону і постійне поповнення рахунку на ньому стане ще однією статтею витрат у вашому сімейному бюджеті. Частіше за все діти не знають ціни грошам, тому є ймовірність, що гроші на рахунку дитячої мобілки просто «згоратимуть». Окрім того, дитина може загубити сам телефон або ж його можуть вкрасти. Тому не варто купувати дорогі телефони. Достатньо найпростішої моделі з мінімальними функціями дзвінка та написання смс. Також у наш час деякі виробники пропонують спеціальні мобільні телефони для дітей із мінімальним набором функцій, необхідних малюкові.

Не варто забувати і про інноваційні послуги від операторів мобільного зв’язку – функції батьківського контролю, з яким ви зможете перевіряти, які веб-сторінки переглядає ваш малюк, в які ігри грає, як витрачає кошти на рахунку. Усі вони допоможуть вам контролювати дитину навіть тоді, коли ви не разом. До того ж ви можете під’єднати функцію на кшталт «маячка», з яким ви завжди знатимете, де перебуватиме ваша дитина.

Як бачите, плюси все ж переважають над мінусами. У наш час мобільний телефон для дитини – не розкіш, а швидше, необхідність  для спокою батьків. Єдине, на що треба звернути увагу, – дитина не повинна проводити за телефоном багато часу. Це може призвести до залежності (такої, як залежність від інтернету чи комп’ютера). Слідкуйте, щоб малюк більше гуляв у дворі, спілкувався з друзями і вами, ніж зі своєю мобілкою.

       Берегти зір школяра

У шкільному віці дитині доводиться багато читати (окрім того, що великий об'єм матеріалу за шкільною програмою, є ще багато рекомендованого до ознайомлення матеріалу поза програмою) і тому навантаження на зір у нього велике, і якщо не проявляти належної турботи про орган зору, то цей орган можна досить швидко «посадити».

Щоб зберегти орган зору в хорошому функціональному стані на триваліший термін – на все життя, – необхідно постійно пам'ятати про наступні прості правила і виконувати їх:

• не читати дуже довго – по декілька годин підряд; а якщо доводиться читати багато – давати очам регулярний відпочинок (можна закрити їх на декілька хвилин і легкими рухами пальців промасажувати шкіру довкола очей; інший ефективний спосіб зняти напругу з очей – це деякий час дивитися удалину, бажано на що-небудь зелене);

• уміти забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні, – щоб світло не було ні мізерним, ні сліпучим; освітлення повинно бути також рівномірним;

• між органом зору і сторінкою має витримуватися відстань близько 30см; книга по відношенню до читача має бути розташована таким чином, щоб відстань від першого рядка сторінки до очей і відстань від останнього рядка сторінки до очей були однакові;

•  не читати в транспорті, що рухається;

•  не читати лежачи;

•  бажано, щоб папір, на якому віддрукований текст, не був дуже глянцевим, щоб він не давав сліпучих відблисків;

•  малюнок шрифту має бути максимально простий; не повинно бути так званих серифів (горизонтальних рисок, якими завершуються вертикальні лінії літер); висота букв має бути не менше 1,5 мм.

ОБЕРЕЖНО!!! ГРИП!!!

ТО ЩО Ж ТАКЕ ГРИП?

ГРИП – це гостра вірусна інфекційна хвороба, яка передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

З моменту виникнення вірусу в організмі і до прояву хвороби може пройти від 1 до 2 днів.

ЯКІ Ж ПРОЯВИ ХВОРОБИ?

ГРИП починається гостро:

 – швидко піднімається температура тіла (до 38 – 40 градусів);

 – починається сильний головний біль,

 – біль в очах,

 – слабкість,

 – пітливість,

 – сухий кашель,

 – нежить,

 – чхання, 

 – біль у горлі.

Якщо ГРИП не лікувати, то можуть виникнути небезпечні ускладнення: пневмонія, запалення вух, гайморит, токсичне ураження серця і нервової системи.

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ

При появі перших ознак нездужання хворого потрібно ізолювати від оточуючих, виділити йому окремі предмети вжитку (ліжко, посуд, рушник і т.ін.), викликати лікаря і суворо дотримуватися його рекомендацій!!! Лікуватися потрібно вдома!!!!

З метою ефективного лікування ГРИПУ потрібно дотримуватися обов’язкових умов догляду за хворим:

1) забезпечити суворий ліжковий режим;

2) не застосовувати жарознижуючі препарати при температурі тіла нижче 38 градусів (при умові нормального її перенесення);

3) вживати значну кількість рідини у вигляді чаю з лимоном, смородиною, з листя і квітів ехінацеї пурпурової, малинового, шипшинового, липового; фруктових соків (апельсинового, грейпфрутового); молочних продуктів, курятини чи телятини та ін.;

  бажаним є споживання цибулі та часнику;

4) прийом вітаміну С та вітамінних комплексів, які можна придбати у  аптеках;

5) застосування природних імуномодуляторів – настоянки ехінацеї, женьшеню, елеутерокока, радіоли рожевої.

ПРОФІЛАКТИКА

Для запобігання зараження вірусом ГРИПУ по можливості дотримуйтеся наступного:

  – регулярно провітрюйте приміщення – провітрювання зменшує концентрацію вірусів у кімнаті!

  – вживайте у своєму щоденному раціоні якомога більше вітамінізованих продуктів; підтримуйте імунітет;

  – з підвищеною температурою не відвідуйте поліклініку самостійно (викликайте лікаря додому);

  – при ознаках подразнення верхніх дихальних шляхів, під час кашлю та чхання прикривайте ніс хустинкою! Не соромтеся робити зауваження порушникам цього правила!!!

  – по можливості уникайте місць масового скупчення людей, не користуйтеся громадським транспортом!

  – завчасно, за 30 днів до початку епідемії, зробіть вакцинацію! Вакцини надійно захистять Вас від грипу!!!

– ДОТРИМУЙТЕСЯ КАРАНТИНУ ПІД ЧАС ГРИПУ!!!

Р.S.  І пам’ятайте:   „У здоровому тілі здоровий дух”  (народна мудрість)

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!!!